ПавлоТичина «Арфами, арфами...», «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти» Основне з життя і творчості поета. Трагізм його творчої долі. Найбільший модерніст 1920-х років. Звернення до «вічних» тем, мотивів, особливості віршування; потужне ліричне «Я» як символ нової людини; поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму,імпресіонізму. Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настр

Українська література другої половини ХІХ ст. у контексті розвитку тодішнього суспільства, культури, мистецтва. Новий етап національно-визвольного руху, культурно-просвітницька діяльність «громад». Періодичні видання. Розвиток реалізму та натуралізму. Життя і творчість І. Нечуя-Левицького як новий імпульс української літератури, «Кайдашева сім’я» - соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору,сучасна актуальність проблеми батьків і дітей. Колоритні характери в повісті.

Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі, ствердження цінностей моральної етики в повісті «Кайдашева сім’я».

Панас Мирний, життєвий і творчий шлях. «Хіба ревуть воли ,як ясла повні?»- перший український соціально-психологічний роман, співавторство з І. Біликом, широта представлення народного життя. Історія написання роману.

Ствердження народних поглядів на духовне здоров’я людини в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Шлях Нечипора Варениченка від правдошукацтва до розбійництва. Жіночі образи роману.

Розвиток драматургії. Популярність «Театру корифеїв» в Україні та за її межами. Основне про життєвий і творчий шлях І. Карпенко-Карого, світогляд, багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів. Комедія «Мартин Боруля, її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя. Підміна особистісних естетичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю. Психологічна переконливість образу Мартина Борулі.

Іван Франко-титан думки й духу. Багатогранність діяльності, вплив на культурний і політичний розвиток України .Значення творчості для розвитку української літературу. Символ вічної жіночості, материнства, краси, суперечки про роль краси і користі («Сікстинська Мадонна»).

Поетична збірка «Зів’яле листя», композиція, місце любовної лірики в творчості І. Франка ( «Чого являєшся мені у сні…», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» та ін. Змістовий зв’язок філософської поезії «Легенда про вічне життя» з поезією збірки «Зів’яле листя». Драматизм людських стосунків, роздуми про взаємність в коханні.

Поема «Мойсей» -один із вершинних творів І. Франка. Проблематика твору: історичний шлях націй, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті, визначна особистість як її провідник. Пролог до поеми- заповіт українському народові Франко і український модернізм. Проза І. Франка (ідеї, проблеми).Новела «Сойчине крило» -жіноча доля в новій інтерпретації,повість «Захар Беркут».

Контрольна робота № 1

Особистісні чинники у світогляді людини на рубежі віків. Посилення зв’язку з культурою Європи, активні націотворчі процеси. Основні риси українського прозового модернізму.

М.М.Коцюбинський. Життя і творчість майстра слова, гуманізм світогляду. Психологічна новела «Intermezzo» із жанровими ознаками «поезії в прозі». Автобіографічна основа, поетика імпресіонізму.

М.Коцюбинський. Повість «Тіні забутих предків». Трагічна доля Івана та Марічки як наслідок суперечності між мрією та дійсністю. Світ людини у зв’язку зі світом природи.

Фольклорне тло твору. Образи й символи повісті. Образи Івана та Марічки як утілення романтичної ідеї незнищенності кохання.

Життя і творчість О.Кобилянської. Формування світогляду письменниці (вплив європейської культури, українського феміністичного руху). Її проза – зразок раннього українського модернізму. Жанрові особливості, провідні теми та ідеї. Краса вільної душі, аристократизм духу як провідні мотиви новел «Іmpromtu phantasie», «Valse melancolique». Автобіографізм «Іmpromtu phantasie» («Фантазія-експромт»). Становлення особистості, цілеспрямованої й цілісної натури. Образ ліричної героїні новели-роздуму.

Образи нових жінок-інтелектуалок: талановитої піаністки Софії, аристократичної Марти, пристрасної і вольової художниці Ганнусі у «Valse melancolique» («Меланхолійний вальс»). Роль образу мелодії вальсу у відтворенні внутрішнього світу героїнь. Глибокий психологізм твору як новаторство О. Кобилянської.

Василь Стефаник. Життя і творчість. Новаторство письменника. «Камінний хрест» – психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору. Сюжетно-композиційні особливості. Трагічна подія – композиційний центр новел Стефаника. Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображуваного. Багатозначність символічних образів. Камінний хрест – уособлення долі людини. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею.

Володимир Винниченко. Життя і творчість, громадська і політична діяльність. Винниченко-художник. Прозові й драматичні твори. Перший український науково-фантастичний роман «Сонячна машина», його популярність у 1920-ті роки. Успіх п’єс В.Винниченка на світовій сцені. Поєднання в новелі «Момент» реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту (плинність життя, щастя людини, мить – частинка вічності тощо). Образ панни (Мусі) – утілення ідеї вічної жіночності, краси. Імпресіонізм новел

Тематична контрольна робота №1

ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ. Альманах «З-над хмар і з долин», угруповання «Молода муза» – зв’язок із зарубіжною літературою, «нова» драма на межі століть.

Життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Драматична спадщина. Роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення письменниці. Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І.Франком.

Основні цикли поезій. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки «Contra spem spero!», «Слово, чому ти не твердая криця…», «Мріє, не зрадь», «Стояла я і слухала весну…»

Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа. Художні особливості драми-феєрії.

Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму в образі Лукаша. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями особистості, дійсністю і мрією. Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил людини.

Природа і людина у творі. Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей.

Микола Вороний. Коротко про життя і творчість, багатогранну діяльність митця. М. Вороний – ідеолог модернізації української літератури. Естетична програма митця, націленість на модерністські течії в новій літературі. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму.

Єдність краси природи і мистецтва, образотворчі засоби в поезії («Блакитна Панна»). Узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр символістського твору. Мотив самотності людини. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень («Інфанта»).

Коротко про життя і творчість Олександра Олеся (О.Кандиба), світоглядні переконання митця. Неоромантичні, символістські тенденції у творчості («З журбою радість обнялась...»).

«Чари ночі» – перлина інтимної лірики української поезії. Мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми про гармонію людини і природи. Музичність, звукова виразність поезій. Майстерність у відтворенні настрою, емоцій. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів («О слово рідне! Орле скутий!..»).

Драматичний етюд «По дорозі в казку». Дорога в казку – символ духовних поривань до кращого життя. Маса, гурт людей і їх провідник. Лідер – сильна особистість. Трагічна суперечність між мрією, духовністю й жорстокістю.

Література рідного краю. Ознайомлення з художніми творами митців рідного краю (відповідно до вікових зацікавлень десятикласників).

Конрольна робота №2

Узагальнення та систематизація вивченого. Бесіда про вивчені твори української літератури.

ВСТУП «РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ»Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Суспільно-історичні умови розвитку,основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Митець і влада, свобода творчості. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття «розстріляне відродження»,домінування соцреалістичної естетики1930-ті роки. Авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років. Поет-футурист М.Семенко – сміливий експериментатор. Урбаністичні мотиви

ПОЕТИЧНЕ САМОВИРАЖЕННЯ. Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів Павло Тичина «Арфами, арфами...», «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти» Основне з життя і творчості поета. Трагізм його творчої долі. Найбільший модерніст 1920-х років. Звернення до «вічних» тем, мотивів, особливості віршування; потужне ліричне «Я» як символ нової людини; поєднання те

ПавлоТичина «Арфами, арфами...», «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти» Основне з життя і творчості поета. Трагізм його творчої долі. Найбільший модерніст 1920-х років. Звернення до «вічних» тем, мотивів, особливості віршування; потужне ліричне «Я» як символ нової людини; поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму,імпресіонізму. Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настр

Євген Плужник «Вчись у природи творчого спокою...», «Ніч... а човен – як срібний птах!..» Один із провідних поетів «розстріляного відродження». Його творча біографія, трагічна доля. Сповідальність, ліричність, філософічність лірики. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні.

«КИЇВСЬКІ НЕОКЛАСИКИ» Максим Рильський «Солодкий світ!..», «У теплі дні збирання винограду» Група «київських неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Різногранний творчий шлях М.Рильського, рання творчість. Філософічність, афористичність його лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність, життєлюбство. Захоплення красою й величчю світу («Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зраз

ПРОЗОВЕ РОЗМАЇТТЯ Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна аангажованість, експериментаторські модерністські ошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією. Микола Хвильовий (М.Фітільов) «Я (Романтика)» Життєвий і творчий шлях. Провідна роль у літературно-мистецькому житті 1920-х років. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у дискусії 1925-1928 рр. «Я (Романтика)» – новела про добро і зло в житті та в душі.

Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і фанатичною відданістю революції, між загальнолюдськими, вічними цінностями й політичною кон’юнктурою. Реальне та уявне у творі. Образ ліричного «Я». Роль присвяти. Образ матері, його символічність.

Юрій Яновський «Майстер корабля» Творча біографія письменника, загальна характеристика творчості. Ю. Яновський і кіно. Романтичність світовідчуття. Романтизована стихія національно-визвольного руху (роман «Чотири шаблі»). Роман у новелах «Вершники» – зразок соцреалізму. Новаторство художньої форми («Майстер корабля»): модерний сюжет, що інтригує, умовність фабули, зміщення часопростору. Проблеми творення нової української культури,

Неоромантичні герої То-Ма-Кі, Режисер, Сев, Тайях та їх прототипи, модерністські образи Міста, Моря. Морально-етичні колізії твору. Національне крізь призму загальнолюдського.

Валер’ян Підмогильний «Місто». Життєвий шлях, трагічна загибель. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Світові мотиви підкорення людиною міста, її самоствердження в ньому, інтерпретовані на національному матеріалі. Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального.

Образ українського інтелігента Степана Радченка, вихідця із селян, еволюція його характеру, проблеми ствердження в міському середовищі. Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в ньому.

Остап Вишня (Павло Губенко«Моя автобіографія», «Письменники», «Сом». Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Відбиток у них тодішнього суспільства, літературно-мистецького середовища. Письменник і його час. Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риса індивідуального почерку Остапа Вишні. Пейзаж, портрет, характер людини, авторський голос, народні прикмети, прислів’я та приказки в усмішках.

Тематична контрольна робота №1

Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модерної драматургії

Микола Куліш «Мина Мазайло». Основне про життєвий і творчий шлях митця. Зв’язок із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах.

Сатирична комедія «Мина Мазайло». Проблема готовності українського суспільства бути українським (на прикладі позиції, поведінки дійових осіб). Специфіка комедійного жанру: про серйозне легко, грайливо. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя).

Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’єси для нашого часу.

ПЕРЛИНИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, розвиток української літератури в Західній Україні до 1939 р. Богдан-Ігор Антонич «Зелена євангелія», «Різдво», *«Коляда». Коротко про митця. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій; екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. «Зелена євангелія» – нерозривна єдність природи і людини,

Осип Турянський «Поза межами болю». Коротко про письменника. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення й філософського осмислення. Поема в прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу. Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором). Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя: ідея перемоги духу над матерією. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми в прозі, його вселюдська з

Тематична контрольна робота№ 2

ПІД ЧУЖИМ НЕБОМ» Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії та її представники.

Євген Маланюк «Уривок з поеми», «Напис на книзі віршів...» Коротко про митця. Художнє осмислення героїчної і трагічної історії України, оптимістичний висновок про її майбутнє в поезії «Уривок з поеми». Її актуальність, символічність назви. «Напис на книзі віршів…» – ліричний роздум про призначення поезії, важливості місії поета закарбовувати свій час для нащадків.

Підсумкове заняття. Актуалізація опорних знань.

Іван Багряний( І.Лозов’ягін) «Тигролови». Основні віхи життя й творчості митця, його громадянська позиція. «Тигролови» як український пригодницький роман. Проблема свободи й боротьби за визволення. Жанрові особливості (динаміка сюжету, неоромантичність та ін.). Вольовий характер Григорія Многогрішного. Родина Сірків, майор Медвин. Символіка роману, ідея перемоги добра над злом. Популярність твору в повоєнній Європі. Актуальність для нашого часу.

ВОЄННЕ ЛИХОЛІТТЯ. Участь українських письменників у Другій світовій війні. Активізація патріотичної тематики, героїчного пафосу, посилення філософічності в літературі цього періоду. Засилля соцреалізму в мистецтві повоєнного періоду. Олександр Довженко «Щоденник» (періоду війни), «Зачарована Десна». Трагічна творча біографія митця. Відомий у світі кінорежисер, засновник поетичного кіно. Романтичне світобачення. Довженко-художник. Довженко-прозаїк (оповідання часів війни, кіноповість «Україна в о

Історія написання «Зачарованої Десни» (1942-1956), автобіографічна основа, сповідальність. Ця кіноповість – у часи воєнного лихоліття як душевна розрада, сповідь, моральна опора для митця. Поєднання минулого і сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина, митець. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті.

Олесь Гончар «Модри Камень». Коротко про письменника. Загальна характеристика доробку О.Гончара. Творчий злет у 1960-ті роки. Його громадянська й життєва позиції, роль у духовному відродженні нації. Рання новелістика (1940-ві роки), її неоромантизм. Мрія і дійсність у новелі «Модри Камень». Романтична ідея кохання, що перемагає смерть. Образи українського бійця і юної словачки Терези. Особливість оповіді, роль кольорової гами в новелі.

ЛІТЕРАТУРНЕ «ШІСТДЕСЯТНИЦТВО». Нова хвиля відродження української літератури на початку 1960-х років. «Шістдесятництво» як явище культурологічне й соціальне. Його зв’язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна творчості «шістдесятників».

Василь Симоненко «Задивляюсь у твої зіниці…», «Я…» Коротко про митця («витязь молодої української поезії»). Традиційність його лірики. Образ України, громадянський вибір поета («Задивляюсь у твої зіниці…»).

Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність («Я...»), «Лебеді материнства» Інтимна лірика В. Симоненка («Ну, скажи, хіба не фантастично…», «Ікс плюс ігрек». Роздуми над поезією митця та її мотивами.

Іван Драч «Балада про соняшник». Невтомний шукач нового змісту і нової форми в поезії. Переосмислення жанру балади. «Балада про соняшник» – поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості. Символічність образів соняшника, сонця.

Микола Вінграновський «У синьому небі я висіяв ліс». Коротко про поета, прозаїка, кіномитця. Учень О.Довженка. Вселюдські, національні мотиви крізь призму «інтимного самозо середження». Вируюча пристрасть, несподівана асоціативність, буйна фантазія, образна деталь його поезії. Інтимна лірика зб. «Цю жінку я люблю». Поезія про «вічну», одну-єдину любов, яка перемагає труднощі, долає час і простір. Глибокі любовні переживання ліричного героя, передані образною символікою, символічною кольористикою

Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном». Коротко про письменника і його творчість. «Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації. Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Зміщення часових площин як художній засіб. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.

МИТЕЦЬ І СУСПІЛЬСТВО Ліна Костенко Творчий шлях. Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм, публіцистичність). Потреба наповнювати життя прекрасним. Зв’язок із античною міфологією. Пошуки справжнього (не оманливого) щастя. Здатність людини протистояти дрібному й бачити величне.

«Страшні слова, коли вони мовчать», «Хай буде легко. Дотиком пера…» – ліричні роздуми про значення слова в житті людини, суть мистецтва, його роль у суспільстві. «Недумано, негадано…» – інтимна лірика як спонука до роздумів про суть кохання. Її сповідальність. «По сей день Посейдон посідає свій трон…»: мотив єднання людини зі світом рукотворної краси (мистецтво) і природою.

Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай». Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання.

Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини.

СТОЇЧНА УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ. Василь Стус «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…» Поет як символ незламного духу, збереження людської гідності. Загальний огляд його життя й творчості (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності й активної дії, формування себе; атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи). Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. Поезія Стуса – зразок «стоїчної» поезії у світовій ліриці («Крізь сотні сумнівів я йду до

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА(на вибір). Історико-культурна ситуація наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. (на шляху до нового відродження). З’ява нового літературного покоління. Найвагоміші здобутки сучасної літератури. Стильове розмаїття, експериментаторство, пошуки нових форм і тем. Література елітарна, вишукана, високохудожня. Література масова, популярна (її інтенсивний розвиток). Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 1990-х років, його риси.

Поезія: І.Римарук («Обнови»), Ю.Андрухович («Астролог», «Пісня мандрівного спудея»), О.Забужко («Рядок з автобіографії», «Читаючи історію»), О.Ірванець («До французького шансоньє»), С.Жадан («Музика, очерет…», «Смерть моряка»).

Проза, есеїстика: Г.Пагутяк («Потрапити в сад», «Косар»), Ю.Андрухович («ShevchenkoisOK»), В.Діброва («Андріївський узвіз»), Я.Мельник («Далекий простір»).

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. Ознайомлення із життям і творчістю письменників-земляків.

Річна контрольна робота.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО. Бесіда про твори, вивчені впродовж навчального року. Зосередження уваги на їхніх художніх особливостях, новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу).